ул. Героев Майдана (бывшая Красноармейская), 230
(помещение областного кардиодиспансера)

Телефоны для записи:

+38 (066) 366 - 47 - 40

(0372) 905 - 205

 

Якщо Вас турбують різноманітні порушення риму серця, пришліть фотографію своєї ЕКГ або результат холтерівського моніторування, в якому помічено дане порушення, на e-mail: andreilis@inbox.ru, залишіть свої контактні дані (ім'я та номер телефону), наш лікар обов'язково Вам зателефонує та надасть рекомендації.

На дані запитання відповідає Лісовенко Андрій Анатолійович — кардіохірург, аритмолог, який займається у відділенні

·       визначенням тактики лікування пацієнтів з порушенням ритму шляхом імплантації різноманітних штучних водіїв ритму (кардіостимуляторів)

·       програмуванням раніше імплантованих кардіостимуляторів

·       імплантацією реєстратора серцевих подій (визначення рідких порушень ритму, які призводять до втрати свідомості)

·       та іншими проблемами серця

Якщо Вас турбує біль в серці, якщо у Вас був інфаркт, або стенокардія, якщо існують проблеми з постановкою діагнозу, Ви можете задати питання нашому лікарю. Пишіть на e-mail:anatoliy.korovenkov@gmail.com , відповідь отримаєте на вашу електронну адресу.

На дані запитання дає відповіді лікар віддівлення інтервенційної кардіології та рентген-ендоваскулярної хірургії нашого центру Коровенков Анатолій Геннадійович.

Якщо бажаєте записатися на консультацію або пройти діагностику та отримати рекомендації лікаря функціональної діагностики, телефонуйте на: 905-205 або 066-366-47-40 та приходьте за адресою: вул. Героїв Майдану, 230 (приміщення обласного кардіодиспансеру), 1-й поверх, при вході направо “Відділення інтервенційної кардіології”. 

Функціональна діагностика

У відділенні інтервенційної кардіології шведсько-українського медичного центру “Angelholm” крім коронаровентрикулографії проводяться також  інші неінвазивні методи дослідження серцево-судинної системи такі як електрокардіографія (ЕКГ),  ехокардіографія (ЕХОКГ) та велоергометрія (ВЕМ) або проба з дозованим фізичним навантаженням.

ЕКГ (електрокардіографія) - метод  реєстрації зміни різниці потенціалів між двома точками електричного поля серця під час його збудження. Реєструється, як правило, в 12-ти стандартних відведеннях. За допомогою аналізу відповідних зубців (P,Q,R,S,T), сегментів (S-T) та інтервалів (P-Q, Q-T, T-P) на ЕКГ проводиться оцінка основних функцій роботи серця: автоматизму, провідності, збудливості, скоротливості та рефрактерності. Результати ЕКГ допомагають запідозрити деякі захворювання серцево-судинної системи (ІХС, кардіопатії, міо- та перикардити, вади серця, ГХ, емболії легеневої артерії) та позасерцеві захворювання (патологію нирок, легенів, ендокринних залоз, порушення електролітного обміну та ін.).

(фотография проведения ЕКГ)

ЕХОКГ або ультразвукове дослідження серця проводиться при проходженні  ультразвукового променя через усі шари грудної клітини і порожнини серця. Комбінація різних режимів при ехокардіографії дозволяє анатомічно точно визначати розміри камер серця та великих судин, оцінювати скорочувальну здатність міокарду. При проведенні дослідження можливе встановлення вади серця (вродженої, набутої) та кількісне ії визначення: ступінь стенозу клапанних отворів і великих судин, замикальну функцію клапанів (ступінь регургітації крові через них), рухомість стулок (ступінь фіброзу, кальцинозу),  діагностувати захворювання перикарду, внутрішньосерцеві утворення, виявити ознаки легеневої та артеріальної гіпертензії, наявність перенесеного або існуючого інфаркту міокарду.

(фотография проведения ЕХОКГ)

Велоергометрія або проба з дозованим фізичним навантаженням дозволяє виявити коронарну недостатність та об’єктивно оцінити функціональний стан серцево-судинної системи (визначити функціональний клас стенокардії). За відома складеними таблицями для пацієнта визначається НМСК (належне максимальне споживання кисню) відповідно до статі, віку та маси пацієнта; а далі розраховується субмаксимальне фізичне навантаження у ватах (Вт) і задається на велоергометр. Пробу пацієнт виконує напівлежачи  або сидячи у вигляді східчасто-зростаючого навантаження по 3 хв., тобто задається 35%, 50% і 75% навантаження від максимально допустимого. До початку і під час проведення обстеження реєструється ЕКГ крива, фіксується ЧСС та вимірюється АТ.  Людина інформує про своє самопочуття. В періоді відновлення на 1, 3, 5-й та 7-й хвилинах також реєструється ЕКГ, фіксується ЧСС та АТ.

(фотография пациєнта во время проведения ВЕМ)

Покази до проведення  тесту дозованого навантаження:

-         діагностика ІХС (при мінімальних клінічних проявах типового больового синдрому, для визначення функціонального стану стенокардії);

-         діагностика при порушеннях ритму (у пацієнтів з кардіостимуляторами,  при одиничних шлуночкових екстрасистолах та ін.);

-         при клапанних вадах серця  (у осіб, що планують займатися спортом, при малосимптомному прояві захворюванні та ін.);

-         після   перенесеного інфаркту міокарда (перед випискою для визначення рівня допустимих фізичних навантажень,  оцінки ефективності медикаментозного лікування, прогнозу та проведення реабілітації).

Абсолютні протипокази  до проведення тесту дозованого навантаження:

-       гострий інфаркт міокарду ( від 2-х до 14 діб, ускладнений - до 3-х тижнів);

-       нестабільна стенокардія;

-       аритмії, що не піддаються медикаментозній корекції з порушенням гемодинаміки;

-       клінічно значимий аортальний стеноз;

-       артеріальний тиск вищий за 200/100 мм.рт.ст.;

-       важка серцева недостатність, що не  піддається медикаментозній корекції з порушенням гемодинаміки;

-       тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) або інфаркт легень;

-       підозра на розшаровуючі аневризму аорти;

-       ендокардит, міокардит, перикардит;

-       важкі інфекції, порушення мозкового кровообігу, виражена дихальна недостатність, ниркова недостатність, захворювання крові, тіреотоксикоз, злоякісні новоутворення  та інші захворювання, що можуть вплинути на виконання проби або загостритись на фоні її проведення.

-       психічні захворювання;

 

Перераховані неінвазивні методи дослідження  високоінформативні, прості у виконанні, безпечні, доступні, можуть поєднуватися з іншими дослідженнями серцево-судинних захворювань (коронаровентрикулографією та ін.), що в комплексі дозволяє верифікувати діагноз, вибрати тактику лікування, передбачити можливі ускладнення та прогноз захворювання.


коронарографія

  Кардіологи на сьогодні мають широкий арсенал методів оперативного лікування ішемічної хвороби серця. До появи внутрішньо-судинних методів лікування єдиним хірургічним методом лікування була операція коронарного шунтування (створення шунта в обхід звуженої ділянки кровоносної судини, використовуючи вени або артерії власного організму). На сьогоднішній день багатьом пацієнтам вдається  уникнути відкритої операції на серці  завдяки використанню ефективних малотравматичних методів, одним з яких є коронарнестентування (ендопротезування коронарної артерії).

         В даний час одним з найбільш ефективних методів лікування закупорених судин серця єТранслюмінальна Коронарна Ангіопластика. У цій назві відбита суть процедури:

Транслюмінальна – доступ  до судин серця здійснюється без розрізу за допомогою пункції через шкіру, артерій, розташованих на стегні або передпліччі; доставка необхідних пристроїв виробляється усередині просвіту судини.

Коронарна – виконується  лікування коронарних (які живлять серце) судин.

Ангіопластика – збільшення  внутрішнього діаметра судини за допомогою спеціального балона, також називане - «балонування».

         Концепцію разширення уражених ділянок судини за допомогою певного каркасу ще 40 років тому запропонував Charles Dotter. Розробка методу була тривалою, перша операція за цією технологією була виконана лише в 1986-му році. І тільки в 1993-му році була доведена ефективність методу стентування для відновлення прохідності коронарної артерії та утримання її в новому стані тривалий час.

Стент — це тонка металічна сітчаста трубочка, яка роздувається спеціальним балоном. Він вводиться в пошкоджену ділянку судини і, розширюючись, втискується у стінку судини, збільшує її просвіт. Так відновлюється кровопостачання серця. (картинка стента)

Ще під час коронарографії (ссылка на коронарографию) визначається характер, місце розташування, ступінь звуження коронарної артерії та розмір стента для відновлення просвіту артерії.

Стентування виконується в тій самій рентген-операційній, що й коронарографія, без розрізів шкіри, під місцевим знеболенням. Стентування триває, як правило, 20-30 хвилин при повному контакті лікаря з пацієнтом. Лікар запитує пацієнта про самопочуття, іноді пропонує затримати дихання або зробити глибокий вдих. При цьому контролюються всі необхідні параметри: ЕКГ, артеріальний тиск, інвазивний тиск, насичення киснем крові та інше. (фотография пациента и доктора во время проведения процедури)

         Через судину на стегні або руці в устя коронарної артерії вводиться спеціальний катетер, через який проводиться тонкий металічний провідник під контролем на моніторі. По провіднику до звуженої ділянки судини проходить спеціальний балон відповідного розміру у стисненому стані. На балоні змонтований стент також у стисненому стані. Стент гнучкий та пружний, виготовлений з високотехнологічних матеріалів (сплави дорогоцінних металів), який інертний до тканин організму та здатний набувати форми судини.  Введений балон на провіднику роздувається, стент розширюється і втискується у внутрішню стінку судини. Виконується контрольна ангіографія для визначення ступеню розкриття стента. Якщо необхідно, то балон роздувається кілька разів, або ж роздувається спеціальний балон високого тиску для повного розкриття стента. Тиск при цьому може сягати 16-18 атм. Потім балон здувається і видаляється з артерії разом із провідниковим катетером. Стент залишається і зберігає просвіт судини. В залежності від розміру пошкодження судини може бути один або кілька стентів.

         Зазвичай результати операції хороші. Сама операція вона відносно безпечна і ризик ускладнень є мінімальним. Вкрай рідко можлива алергія на контрастну речовину та тромбоз стента. Іноді можлива гематома в місці пункції артерії. (ссилка на відео- інтервю Хохлова, де він говорить про мінімум можливих ускладнень) Для профілактики ускладнень пацієнт залишається у відділенні інтенсивної терапії. Але вже через кілька днів (після заживлення місця пункції) виписується додому. Обмеження після цього, як правило знімаються, пацієнт повертається до звичайного активного життя, дотримується лише простих рекомендацій щодо прийому певних ліків і спостерігається у лікаря за місцем проживання.

Безкровність і видима простота операції, короткий післяопераційний період  та ефективність коронарного стентування роблять його сучасним і популярним методом вирішення проблем ішемічної хвороби серця.

         На відміну від операції коронарного шунтування, при якій використовується глибокий наркоз, розріз грудини та апарат штучного кровообігу, процедура стентування триває близько 30-ти хвилин (існує можливість повторного кількаразового застосування у випадках прогресування атеросклерозу),  має короткий післяопераційний період і практично не має ускладнень, а пацієнт знаходиться у повній свідомості.

         Метод стентування прогресивно розвивається і на сьогодні існують можливості стентування не лише коронарних артерій, але й артерій нижніх кінцівок, аорти, сонних артерій, артерій головного мозку та шунтів після коронарного шунтування.  На даний час активно застосовуються нові покоління стентів із нанесеним на них медикаментозним покриттям для запобігання надмірному розростанню тканин в місці імплантації стента. Використання стентів з покриттям знизило ризик повторного звуження судини в місці імплантації стента з 30% до 3%.  Впроваджуються в практику стенти, здатні до розсмоктування через 6 місяців після імплантації. Дані стенти виготовлені з органічних матеріалів і мають перевагу над металічними. Все частіше використовується пункція артерій на зап’ястку, або ж спеціальні пристрої для автоматичного зашивання артерії після стентування, що ще скорочує термін післяопераційного періоду та практично виключає будь-які ускладнення.

Однак слід пам’ятати, що навіть найсучасніші кардіохірургічні методики не відміняють необхідності профілактики та уважного ставлення до здоров’я свого серця. Регулярні фізичні навантаження на свіжому повітрі, відповідні віку та фізичним можливостям, раціональне харчування, збагачене вітамінами та мікроелементами з обмеженням холестеринвмісних продуктів, відмова від паління, позитивні емоції та вміння переносити стреси — це поняття, які ніколи не втратять своєї актуальності. 


стентування

Кардиологи сегодня имеют широкий арсенал методов оперативного лечения ишемической болезни сердца. До появления внутрисосудистых методов лечения единственным хирургическим методом лечения была операция коронарного шунтирования (создание шунта в обход суженного участка кровеносного сосуда, используя вены или артерии собственного организма). На сегодняшний день многим пациентам удаётся избежать открытой операции на сердце благодаря использованию эффективных малотравматичных методов, одним из которых является коронарное стентирование (эндопротезирование коронарной артерии).

В настоящее время одним из наиболее эффективных методов лечения закупоренных сосудов сердца — Транслюминальная Коронарная Ангиопластика. В этом названии отражена суть процедуры:

Транслюминальная - доступ к сосудам сердца осуществляется без разреза, с помощью пункции через кожу, артерий, расположенных на бедре или предплечье; доставка необходимых устройств производится внутри просвета сосуда.

Коронарная - выполняется лечение коронарных (питающих сердце) сосудов.

Ангиопластика - увеличение внутреннего диаметра сосуда с помощью специального баллона, также называемое - «баллонирование».

         Концепцию расширения пораженных участков сосуда с помощью определенного каркаса ещё 40 лет назад предложил Charles Dotter. Разработка метода была длительной, первая операция по этой технологии была выполнена лишь в 1986-м году. И только в 1993-м году была доказана эффективность метода стентирования для восстановления проходимости коронарной артерии и удержания её в новом состоянии длительное время.

         Стент - это тонкая металлическая сетчатая трубочка, которая раздувается специальным баллоном. Он вводится в повреждённый участок сосуда и, расширяясь, втискивается в стенку сосуда, увеличивает её просвет. Так восстанавливается кровоснабжение сердца.

         Ещё во время коронарографии  определяется характер, местоположение, степень сужения коронарной артерии и размер стента для восстановления просвета артерии.

         Стентирование выполняется в той же рентген-операционной, что и коронарография, без разрезов кожи, под местным обезболиванием. Стентирование продолжается, как правило, 20-30 минут при полном контакте врача с пациентом. Врач спрашивает пациента о самочувствии, иногда предлагает задержать дыхание или сделать глубокий вдох. При этом контролируются все необходимые параметры: ЭКГ, артериальное давление, инвазивное давление, насыщение кислородом крови и прочее. 

         Через сосуд на бедре или руке в устье коронарной артерии вводится специальный катетер, через который проводится тонкий металлический проводник под контролем на мониторе. По проводнику к суженному участку сосуда проходит специальный баллон, соответствующего размера в сжатом состоянии. На баллоне смонтирован стент также в сжатом состоянии. Стент гибкий и упругий, изготовлен из высокотехнологичных материалов (сплавы драгоценных металлов), инертный к тканям организма и способен принимать форму сосуда. Введённый баллон на проводнике раздувается, стент расширяется и втискивается во внутреннюю стенку сосуда. Выполняется контрольная ангиография для определения степени раскрытия стента. Если необходимо, то баллон раздувается несколько раз, или раздувается специальный баллон высокого давления для полного раскрытия стента. Давление при этом может достигать 16-18 атмосфер. Затем баллон сдувается и удаляется из артерии вместе с проводниковым катетером. Стент остается и сохраняет просвет сосуда. В зависимости от размера повреждения сосуда может быть один или несколько стентов.

         

Обычно результаты операции хорошие. Сама операция относительно безопасна и риск осложнений минимален. Крайне редко возможна аллергия на контрастное вещество и тромбоз стента. Иногда возможна гематома в месте пункции артерии. (ссылка на видео - интервью Хохлова , где он говорит о минимуме возможных осложнений) Для профилактики осложнений пациент остаётся в отделении интенсивной терапии. Но уже через несколько дней (после заживления места пункции) выписывается домой. Ограничения после этого, как правило снимаются, пациент возвращается к обычной активной жизни, придерживается только простых рекомендаций по приему определенных лекарств и наблюдается у врача по месту жительства.

         Бескровность и видимая простота операции, короткий послеоперационный период и эффективность коронарного стентирования делают его современным и популярным методом решения проблем ишемической болезни сердца.

         В отличие от операции коронарного шунтирования, при которой используется глубокий наркоз, разрез грудины и аппарат искусственного кровообращения, процедура стентирования длится около 30-ти минут (существует возможность повторного неоднократного применения в случаях прогрессирования атеросклероза), имеет короткий послеоперационный период и практически не имеет осложнений, а пациент находится в полном сознании.

         Метод стентирования прогрессивно развивается и сегодня существуют возможности стентирования не только коронарных артерий, но и артерий нижних конечностей, аорты, сонных артерий, артерий головного мозга и шунтов после коронарного шунтирования. В настоящее время активно применяются новые поколения стентов с нанесённым на них медикаментозным покрытием для предотвращения чрезмерному разрастанию тканей в месте имплантации стента. Использование стентов с покрытием снизило риск повторного сужения сосуда в месте имплантации стента с 30% до 3%. Внедряются в практику стенты, способные к рассасыванию через 6 месяцев после имплантации. Данные стенты изготовлены из органических материалов и имеют преимущество над металлическими. Всё чаще используется пункция артерий на запястьи, или специальные устройства для зашивания артерии после стентирования, что ещё сокращает срок послеоперационного периода и практически исключает осложнения.

         Однако следует помнить, что даже самые современные кардиохирургические методики не отменяют необходимости профилактики и внимательного отношения к здоровью своего сердца. Регулярные физические нагрузки на свежем воздухе, соответствующие возрасту и физическим возможностям, рациональное питание, обогащённое витаминами и микроэлементами с ограничениемхолестериносодержащих продуктов, отказ от курения, позитивные эмоции и умение переносить стрессы - это понятия, которые никогда не теряют своей актуальности.


встановлення кардіостимулятора (штучного водія ритму)


 
В наше время сердечные заболевания являются одной из главных причин смертности населения. Чаще всего, проблемы с сердечно-сосудистой системы возникают у людей старше 50 лет, однако современный образ жизни, далёкий от оптимального, ухудшение экологической ситуации, постоянные стрессы, неправильное питание и т.д.  включает в группу риска и более молодых людей. Сердце — мощный насос, обеспечивающий циркуляцию крови. С циркулирующей кровью, к органам и тканям поступают питательные вещества и кислород, без которых была бы невозможна их жизнедеятельность. 

Подробнее...
 
Кардиологи сегодня имеют широкий арсенал методов оперативного лечения ишемической болезни сердца. До появления внутрисосудистых методов лечения единственным хирургическим методом лечения была операция коронарного шунтирования (создание шунта в обход суженного участка кровеносного сосуда, используя вены или артерии собственного организма). 

Подробнее...