-Лікувально-консультативна допомога
Відомо, що найкращий спосіб запобігти розвитку будь-якої хвороби полягає в ліквідації її причини. Загалом усі фактори ризику поділяються на дві групи: ті, на які ми не можемо впливати (не модифіковані), і ті, на які ми можемо впливати (модифіковані).
Чинники серцево-судинного ризику, що підлягають модифікації: нераціональне харчування, паління тютюну, низька фізична активність, підвищений артеріальний тиск, збільшений рівень холестерину ЛПНЩ (ХС ЛПНЩ) у плазмі, низький рівень холестерину ЛПВЩ (ХС ЛПВЩ), підвищений рівень тригліцеридів (ТГ), предіабет або цукровий діабет, надмірна вага або ожиріння.
Чинники серцево-судинного ризику, що не підлягають модифікації: вік (чоловіки ≥45 р., жінки ≥55 р.), стать (вищий ризик у чоловіків, ніж у жінок до менопаузи), обтяжений сімейний анамнез щодо ранньої (у чоловіків віком <55-ти років, у жінок віком <65-ти років) маніфестації ішемічної хвороби серця, або інших захворювань артерій на фоні атеросклерозу.
Важче дається лікування запущених захворювань серця і судин, ніж на початкових формах хвороби. Саме тому навіть при їх незначних симптомах необхідно негайно звертатися в клініку.
Прийти на прийом, до лікаря-кардіолога, який ретельно обстежить пацієнта та назначить лікування, варто при наступних симптомах:
• Біль в лівій частині грудної клітки;
• Відчуття тяжкості в області серця;
• Перебої в серцебитті;
• Прискорена робота серця (якщо пульс понад 90 ударів на хвилину);
• Знижене серцебиття (при пульсі менше 60 ударів на хвилину);
• Гіпертонія або гіпотонія;
• Задишка, яка виникає при фізичному навантаженні;
•Втрата свідомості.
-Стентування
Хвороби серцево-судинної системи займають перше місце по смертності вже багато десятиліть. Медична наука постійно вдосконалює методи боротьби з цими захворюваннями. Одним з таких методів є стентування серця, після якого люди повертаються до повноцінного життя, навіть після інфаркту.
Стентування виконується в тій же рентген-операційній, що і коронарографія, без розрізів шкіри, під місцевим знеболенням. Стентування триває, як правило, 20-30 хвилин при повному контакті лікаря з пацієнтом. Лікар запитує пацієнта про самопочуття, іноді пропонує затримати дихання або зробити глибокий вдих. При цьому контролюються всі необхідні параметри: ЕКГ, артеріальний тиск, інвазивний тиск, насичення киснем крові та інше.
-Функціональна діагностика
Усім відомо, що якщо турбують болі в ділянці серця, необхідно зробити кардіограму. Наш співрозмовник Мороз Лариса Дмитрівна, лікар функціональної діагностики шведсько-українського медичного центру “Angelholm”.
Ще один метод якісної діагностики, без якого важко уявити сучасну кардіологію — ехокардіографія, або як ще називають дану процедуру – УЗД серця.УЗД серця дозволяє побачити на моніторі, як працює серце людини в режимі реального часу. Така діагностика дозволяє, що називається, «заглянути в середину мотора» в грудях людини та помітити навіть незначні збої в роботі серцево-судинної системи. Вона абсолютно безпечна. Показами до проведення Ехо-КГ є такі захворювання чи стани (або підозра на них):
- вроджені та набуті вади серця
- ішемічна хвороба серця (стенокардія, інфаркт міокарда)
- артеріальна гіпертензія
- захворювання перикарда
- інфекційний ендокардит
- кардіоміопатіі
- будь-які порушення ритму серця
- підозра на пухлини
- тромбоемболії
Часто у людей, що мають проблеми серця, виникає така ситуація: є скарги, але вони виникають тоді, коли немає можливості відразу звернутися до лікаря - ввечері, вночі, під час якихось подій тощо. Людина на наступний день звертається до лікаря, йому знімають електрокардіограму, але не виявляють жодних відхилень. У таких випадках в постановці діагнозу допоможе холтерівськемоніторування. Це проста і безпечна процедура, яка допомагає виконати безперервний запис ЕКГ протягом 1-3 діб. Для того, щоб його провести, потрібно два візити до лікаря по 15-20 хвилин. Спеціальної підготовки не потрібно.
Коронарографія - рентгеноконтрастний метод дослідження судин, за допомогою якого виявляються місця і ступінь їх ураження. Цей вид дослідження є найбільш точним і достовірним способом діагностики ішемічної хвороби серця і дозволяє вирішити питання про необхідність проведення таких лікувальних процедур, як ангіопластика і стентування. Дана процедура є інвазивною, так як має на меті введення спеціального катетера і може виконуватися як для діагностичних цілей, так і для контролю деяких операцій.
Показання до проведення коронарографії:
- виявлена, або підозрювана ішемічна хвороба седце
- болі за грудиною
- інфаркт міокарда
- підготовка до операції з приводу пороку серця
- при серцевій недостатності
- у випадках ризику при неінвазивних дослідженнях з навантаженням
- стенокардія при шлуночкових порушеннях ритму
- при серцево-легеневій реанімації
- при набряку легенів ішемічного характеру