- Переломи і вивихи верхніх кінцівок
Вивихом(luxatio) – називається зміщення суглобових поверхонь однієї або декількох кісток з порушенням їх анатомічного розміщення та пошкодженням цілісності капсульно-зв’язкового апарату суглобу та оточуючих тканин. Коли суглобові поверхні повністю не стикаються будеповний вивих, якщо ж збережено частковий контакт їх цей вивих єнеповним, абопідвивих. Найчастіше вивихи бувають в плечовому та кульшовому суглобах.
- Травматичні вивихи ключиці. Вивихи ключиці займають за частотою третє місце після вивихів плеча та передпліччя і складають від 5 до 15% усіх вивихів. Найчастіше вивихується акроміальний кінець ключиці, рідше — стернальний. Такі вивихи виникають внаслідок прямої і непрямої травми.
Травматичні вивихи плеча. Вивихи плеча складають 50-60 % усіх вивихів. Така частота пояснюється анатомо-фізіологічними особливостями плечового суглоба (куляста форма суглоба, великий обєм рухів, невідповідність суглобових поверхонь, слабкість і малочисельність зв’язкового апарата, неприкритість м’язами нижнього відділу суглоба), основним навантаженням на верхню кінцівку в життєдіяльності людини.
Вивих дистального кінця «ліктьової кістки». Під цією назвою розуміють зміщення головки ліктьової кістки у дистальному променево-ліктьовому суглобі в дорзальний або долонний бік внаслідок розриву зв'язок, які з'єднують ліктьову кістку з променевою. Фактично, ліктьова кістка, як щогла, залишається на місці і не вивихується, а вивихується променева кістка разом з кистю внаслідок розриву вказаних зв'язок.
Перелом(fractura) – це часткове або повне порушення цілісності кістки під впливом швидкодіючої сили. Переломи бувають природженими (виникають під час внутрішньоутробного розвитку) та набутими (виникають внаслідок дії механічних факторів). Переломи, що виникають в процесі пологів відносять до набутих (акушерські). Існують ще патологічні переломи, які спостерігаються при захворюваннях кісток (остеомієліт, пухлини, кіста).
- Переломи і вивихи ніжніх кінцівок
- Травматичні вивихи стегна. Вивихи стегнової кістки становлять майже 5% усіх вивихів. Це пояснюється анатомо-фізіологічними особливостями кульшового суглобу: значною глибиною вертлюжної западини, яка збільшується за рахунок хрящової вертлюгової губи, повною конгруентністю суглобових поверхонь, міцністю сумково-зв’язочного апарата, прикриття суглобу потужними м’язами, значним об’ємом рухів.
Травматичні вивихи гомілки. Вивих гомілки — це, по суті, вивих великогомілкової кістки тому, що малогомілкова не входить до складу колінного суглоба. При вивиху гомілка може зміщуватися в різних напрямах (вперед, назад, убік), що залежить від механоґенезу травми. Передній вивих найчастіше виникає при непрямій травмі, коли людина падає на перерозігнуту у коліні ногу. Значна вертикально діюча сила спричинює ще більше перерозгинання, від чого розтягуються, а потім і розриваються капсула та зв'язки коліна, а суглобовий кінець стегна зміщується назад.
