Шведсько-український медичний центр “Angelholm” м.Чернівці

Варикозна хвороба - це патологічне розширення вен, що знаходяться на поверхні, яке характеризуються збільшенням їх діаметру і довжини, що в результаті призводить до циліндричного, змієподібного, мешковидного і змішаного типу зміни венозних стовбурів.

Захворювання має хронічний характер із прогресуючим перебігом і незворотними змінами в підшкірних, комунікантних та глибоких венах, і як наслідок, у шкірі та м’яких тканинах кінцівок. Переважно хвороба проявляється в молодому віці та з часом лише прогресує, повністю зупинити цей процес неможливо. Частота захворювання становить від 13 до 25 % дорослого населення. Жінки хворіють утричі частіше, ніж чоловіки. Це, в основному, пояснюється анатомічними особливостями організму і певними навантаженнями на нижні кінцівки в період вагітності. «Патологічне коло», що розвивається у варикозно уражених венах, призводить до постійного розширення стінок вен, збільшення їх просвіту, отже, поглиблює недостатність клапанного апарату і спричиняє ретроградне скидання венозної крові, її застій, порушення трофіки у тканинах кінцівок. Відмова від своєчасного лікування неминуче призводить до розвитку ускладнень. Здебільшого це гострий тромбофлебіт поверхневих вен, гострі тромбози глибоких вен нижніх кінцівок, постромбофлебітичний синдром (ПТФС), кровотечі з варикозно розширених вен тощо. Найзагрозливішим ускладненням варикозної хвороби є розвиток гострого тромбофлебіту у змінених підшкірних венах, що може призвести до фатальної тромбоемболії легеневої артерії та смерті пацієнта.

На сьогоднішній день «золотим стандартом» в діагностиці варикозної хвороби підшкірних вен нижніх кінцівок є ультразвукове допплерівське дослідження, яке дозволяє виявити клапанну недостатність та відповідно наявність рефлюксу (зворотного току крові) в підшкірних та комунікантних венах.

Оперативне лікування при варикозній хворобі проводять у фазі декомпенсації, особливо якщо є ускладнення. Хірургічне втручання - єдиний радикальний метод лікування, який сприяє видужанню хворого. Протипоказаннями до хірургічного лікування є тяжкі супровідні захворювання серцево-судинної системи, легень, печінки, нирок. Хірургічне лікування протипоказане також під час вагітності, його не проводять у виснажених осіб похилого віку, при гнійно-септичних захворюваннях.